|
Всі мови All languages |
Українська бібліотека Джерело |
Гостьова книга Guest book |
|
«Заповіт» Тараса Шевченка
|
|
|
Вақте ки ман мурдам, шумо Гўрам кунед, эй дўстон, Дар байни сахрои васеи — Украини меҳрубон. То киштзорони калон, То ин Днепри кап-кабуд Бошанд дар чашмам аён; То ин ки шав-шуви Днепр Ояд ба гўшам ҳар замон. Гўрам кунед, исьён кунед, Занҷирҳоро барканед, Дар роҳи озодии худ Резед хуни душманон! Пас, дар ҳаёти хурраму Даврони озодонатон, Дар хонадони аъзами Хушбахту пирўзи ҷаҳон Ёдоварӣ аз ман кунед Бо лафзи ширин, дўстон! |
Переклад (без середньої строфи «Як понесе з України...») Мірзо Турсун-заде. Вперше надруковано в газеті «Тоҷикистони сурх», 1939, 1 березня. Подається за виданням: ШЕВЧЕНКО Т. Г. Дурр аз дарьё. Душанбе, 1964, с. 5.
Турсун-заде Мірзо (1911—1977) — народний поет Таджикистану, академік АН ТаджРСР, громадський діяч, лауреат Ленінської премії (1960), Державної премії СРСР (1948) та Державної премії ТаджРСР їм. Рудакі (1963). Автор статей про Т. Г. Шевченка «Улюбленець народу» (1939), «В сім'ї вольній, новій», «Образ Дніпра» (обидві — 1961) та ін. Україні присвятив ряд художніх творів.
«Заповіт» переклали також М. X. Бачаєв (у книзі: БАДАЛОВ Р. С. Хрестоматияи адаби барои мактабҳои миёна, синфи VI. Ташкент, 1936, с. 113) та Абулкасем Лахуті, який, на думку дослідників, переклав програмний твір Т. Г. Шевченка ще 1933 р. (опубліковано в газеті «Тоҷикистони сурх», 1942, 25 березня).
Якщо ви помітили помилки, або маєте зауваження пишіть на адресу
ukrlib@narod.ru,
або залиште повідомлення у
гостьовій книзі
(c) Видавництво «Наукова думка», упорядкування, примітки