|
Всі мови All languages |
Українська бібліотека Джерело |
Гостьова книга Guest book |
|
«Заповіт» Тараса Шевченка
|
|
|
Ko umrjem, pokopljite mene na gomili, sredi stepe neizmerne v Ukrajini mili: da bo vzreti širno polje, Dniper in skalovje, da bo čuti, kak deroče mu bobni valovje! Ko ponese z Ukrajine daleč v sinje morje kri sovražno... v istem hipu polje in pogorje — vse ostavim, ter se dvignem do Boga v nebesa, zahvalit Ga... Do tedaj pa Ne poznam jaz Boga! Pokopljite me, vstanite, in vezi razbijte, in s hudobno vražjo krvjo prostost okropite! Mene pa v družini novi, prosti in veliki, ne zabite se spomniti z nezlim tihim slovom! |
Переклад Йосипа Абрама. Вперше надруковано у виданні: ŠEVČENKO T. Kobzar. Izbrané pesmi. Prev. J. Abram, Ljubljana, 1907, т. 1, с. 117—118. Подається за виданням: ШЕВЧЕНКО Т. «Заповіт» мовами народів світу, 1964, с. 109—110, з додатком слів «Do tedaj pa Ne poznam jaz Boga!», що їх, очевидно, на вимогу видавців Й. Абрам змушений був зняти; відновити цих півтора рядка за автографом перекладу пощастило радянському літературознавцеві Вілю Гримичу (див. його статтю «Подвиг перекладача» в щорічнику «Наука і культура. Україна 1981». К., 1982, с. 358).
Абрам Йосип (Йоже; 1875—1938) — словенський поет, літературознавець і перекладач. Активний діяч на ниві словенсько-українських літературних зв'язків. Переклав 43 твори Т. Г. Шевченка. Автор статей про поета «На могилі Тараса Шевченка» (1901), «Тарас Шевченко» (1914) та ін.
«Заповіт» має ще три словенські інтерпретації. Перша з них, на думку дослідників, належить Янкові Шлебінгеру (надрукована анонімно в журналі «Jug», 1901, № 3, с. 79), інші переклади здійснили: Радо Бордон (у тижневику «Naši razgledi», 1964, 4 квітня, с. 130) та Северин Шалі (у словенському виданні творів Т. Г. Шевченка «Izbrané pesmi». Ljubljana, 1976, с. 5—6).
Якщо ви помітили помилки, або маєте зауваження пишіть на адресу
ukrlib@narod.ru,
або залиште повідомлення у
гостьовій книзі
(c) Видавництво «Наукова думка», упорядкування, примітки