|
Всі мови All languages |
Українська бібліотека Джерело |
Гостьова книга Guest book |
|
«Заповіт» Тараса Шевченка
|
|
|
Ан путъэну, парахосит Пас т' уба сис мэна, Ас ту чол сту Украныя-м Ту агапимэну, Ки ати та джапя, яря, Заня — миданыя На драну, ки на акугу Хту Днепро т' врундыя. Сту яло ах т' Украныя Душманы ту ема Ту Днепро нда пэр ки пай-ту, На дранат тот мэна, Го на скуми, на петасу. Стон тъэго на сону, Прошчину-тун тот... ма тора Го дъэн ксэру тона. Парахосит-ми, скутъэты Ки та пхавя спасит, 'Н душманы како ту ема Т' лэфтэря ифтясит. Ки атот сн' тайфа тюнурю — Мэга, харумэну, Ми змунат 'н кало ту логу На ангкэвит мэна. |
Переклад Антона Шапурми, зроблений для цього видання. Друкується вперше за автографом.
Шапурма Антін Амвросійович (1911—1987) — румейський (грецький) радянський поет і перекладач. З творів Т. Г. Шевченка, крім «Заповіту», переклав «Сон» («На панщині пшеницю жала»), «Чого мені тяжко, чого мені нудно», «Ой одна я, одна», «Самому чудно. А де ж дітись?», уривок з вірша «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами!». За участю А. Шапурми та інших грецьких поетів України до 150-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка створено рукописний «Кобзар» румейською мовою. Зберігається в Державному музеї Т. Г. Шевченка в Києві.
А. Шапурма відтворив мовою греків України також ряд поезій С. В. Руданського, І. Я. Франка, Лесі Українки, М. Т. Рильського, М. П. Бажана та інших українських письменників. Він упорядник і редактор рукописної «Малої антології української поезії» (1967).
Перший переклад «Заповіту» (без восьми центральних рядков) виконав румейською мовою Георгій Костоправ (у газеті «Колехтівістіс» (Маріуполь), 1939, 9 березня). Третя інтерпретація належить Леонтію Кир'якову (в рукописній збірці: ШЕВЧЕНКО Т. Г. Вибрані твори. Жданов, 1985, с. 60; румейською мовою. Один її примірник зберігається в Літературно-меморіальному будинку-музеї Т. Г. Шевченка в Києві, другий — у Канівському державному музеї-заповіднику «Могила Т. Г. Шевченка»).
Якщо ви помітили помилки, або маєте зауваження пишіть на адресу
ukrlib@narod.ru,
або залиште повідомлення у
гостьовій книзі
(c) Видавництво «Наукова думка», упорядкування, примітки