Всі мови
All languages
Українська бібліотека
Джерело
Гостьова книга
Guest book

Увага! Встановіть UNICOD-шрифти, будете бачити всі символи свіх алфавітів.
Заповіт Тараса Шевченка мовами народів світу

«Заповіт» Тараса Шевченка
румейською мовою

Заповіт Тараса Шевченка мовами народів світу

Переклав Антін Шапурма

Висият


 Ан путъэну, парахосит
Пас т' уба сис мэна,
Ас ту чол сту Украныя-м
Ту агапимэну,
Ки ати та джапя, яря,
Заня — миданыя
На драну, ки на акугу
Хту Днепро т' врундыя.
Сту яло ах т' Украныя
Душманы ту ема
Ту Днепро нда пэр ки пай-ту,
На дранат тот мэна,
Го на скуми, на петасу.
Стон тъэго на сону,
Прошчину-тун тот... ма тора
Го дъэн ксэру тона.
Парахосит-ми, скутъэты
Ки та пхавя спасит,
'Н душманы како ту ема
Т' лэфтэря ифтясит.
Ки атот сн' тайфа тюнурю —
Мэга, харумэну,
Ми змунат 'н кало ту логу
На ангкэвит мэна.


Переклад Антона Шапурми, зроблений для цього видання. Друкується вперше за автографом.

Шапурма Антін Амвросійович (1911—1987) — румейський (грецький) радянський поет і перекладач. З творів Т. Г. Шевченка, крім «Заповіту», переклав «Сон» («На панщині пшеницю жала»), «Чого мені тяжко, чого мені нудно», «Ой одна я, одна», «Самому чудно. А де ж дітись?», уривок з вірша «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами!». За участю А. Шапурми та інших грецьких поетів України до 150-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка створено рукописний «Кобзар» румейською мовою. Зберігається в Державному музеї Т. Г. Шевченка в Києві.

А. Шапурма відтворив мовою греків України також ряд поезій С. В. Руданського, І. Я. Франка, Лесі Українки, М. Т. Рильського, М. П. Бажана та інших українських письменників. Він упорядник і редактор рукописної «Малої антології української поезії» (1967).

Перший переклад «Заповіту» (без восьми центральних рядков) виконав румейською мовою Георгій Костоправ (у газеті «Колехтівістіс» (Маріуполь), 1939, 9 березня). Третя інтерпретація належить Леонтію Кир'якову (в рукописній збірці: ШЕВЧЕНКО Т. Г. Вибрані твори. Жданов, 1985, с. 60; румейською мовою. Один її примірник зберігається в Літературно-меморіальному будинку-музеї Т. Г. Шевченка в Києві, другий — у Канівському державному музеї-заповіднику «Могила Т. Г. Шевченка»).



Якщо ви помітили помилки, або маєте зауваження пишіть на адресу ukrlib@narod.ru,
або залиште повідомлення у гостьовій книзі


(c) Видавництво «Наукова думка», упорядкування, примітки



KMindex