|
Всі мови All languages |
Українська бібліотека Джерело |
Гостьова книга Guest book |
|
«Заповіт» Тараса Шевченка
|
|
|
Де-ой мури, сэпаци-мь гроапа Унде-й степа ларгэ, Сус пе мэгурэ, ын глия Украиней драгэ. Сэ се вадэ фэрэ марӂинь Холде'н заря тоатэ, Сэ-л ауд муӂинд ын прагурь Нипрул ынспуматул. Кынд ва курӂе ел ку сынӂе Де врэжмаш ын валурь Пын'ла маре, еу лэса-вой Ши кымпий ши дялурь — Тот вой пэрэси ши-ой мерӂе Сус ла ынсушь домнул, Сэ мэ 'нкин... Дар пын'атунчя Ну май кред ын домнул. Вой порниць, сфэрмаць ын луптэ Ланцурь блестемате, Ши стропиць ку сынӂе проклет Мындра либертате. Ши'н фамилия чя маре Ну уйтаць де мине, Поменици-мэ, приетень, Ку'н кувынт де бине. |
Переклад Андрія Лупана. Вперше надруковано в журналі «Нистру», 1961, № З, с. 144. Подається за виданням: ШЕВЧЕНКО Т. «Заповіт» мовами народів світу, 1964, с. 25—26, з окремими уточненнями.
Лупан Андрій Павлович (народився 1912 р.) — молдавський радянський письменник, перекладач і громадський діяч, академік АН МолдРСР. Лауреат Державної премії МолдРСР і Державної премії СРСР (1975). Крім «Заповіту» переклав ще низку творів Т. Г. Шевченка. Українському поетові присвятив вірш «Перша зустріч», статті «Народний співець», «Голос скривджених» (обидві — 1961). У Києві виступив з промовою на об'єднаному пленумі правлінь Спілки письменників СРСР та Спілки письменників України (1964), присвяченому 150-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка. Перекладає твори українських радянських поетів.
«Заповіт» переклали також: Замфір Арборе Раллі (в його праці: Ucraina şi România. Bucureşti, 1916, с. 35), Георгій Мадам (у газеті «Плугарул Рошу», 1927, 19 червня), С. Думитрашку (неповний, 16-рядковий переклад у газеті «Плугарул Рошу», 1927, 22 листопада; 20-рядковий у його збірці: Зече ань. Поезий. Тираспол — Балта, 1929, с. 37—38), Ністор Кабак (у газеті «Комсомолистул Молдовей», 1937, 12 березня), Леонід Корняну (переклад перших 16 рядків у виданні: «Картя де читире», п. 2, к. 2. Тираспол, 1938, с. 25; повний текст «Заповіту» — у книжці: ШЕВЧЕНКО Т. Лукрэрь алесе. Тираспол, 1939, с. 85), Богдан Істру (в журналі «Октябрь» [Кишинэу], 1941, № 1-2, с. 64), Л. і Р. Шрайбери (в газеті «Молдова Сочиалистэ», 1946, 10 березня), Анатолій Гужел і Костянтин Кондря (в газеті «Тинеретул Молдовей», 1946, 10 березня), Юрій Баржанський (у виданні: ШЕВЧЕНКО Т. Опере алесе. Кишинэу, 1951, с. 45), А. Кунуне (у виданні: ШЕВЧЕНКО Т. Поезий [ЬІн молдовенеште де А. Кунунэ]. Кишинэу, 1959, с. 26—27), Іон Георгіце (у виданні: «Меридиане-84». Кишинэу, 1984, с. 209).
Якщо ви помітили помилки, або маєте зауваження пишіть на адресу
ukrlib@narod.ru,
або залиште повідомлення у
гостьовій книзі
(c) Видавництво «Наукова думка», упорядкування, примітки