Всі мови
All languages
Українська бібліотека
Джерело
Гостьова книга
Guest book

Увага! Встановіть UNICOD-шрифти, будете бачити всі символи свіх алфавітів.
Заповіт Тараса Шевченка мовами народів світу

«Заповіт» Тараса Шевченка
лугово-марійською мовою

Заповіт Тараса Шевченка мовами народів світу

Переклав Міклай Казаков

Сугынь мут


 Мый колем гын, тойыза те
Кӱкшака курганеш,
Степь покшелан, шерге-лишыл
Украина мландеш.
Днепрын вӱдшӧ, тура серже
Да пасу лойгалтме
Койышт ыле, шоктыж ыле
Днепрын мӱгыралтме.
Украина гычын мушкылт
Канде теҥыз деке
Тушман еҥын осал вӱржӧ
Йоген кайымеке,
Нурым, курыкым кодем мый,
Юмо дек кӱзалын
Кумалаш... а тудо марте
Юмым ялт ом пале.
Тойыза да рӱж кынелза,
Чепым кӱрышт шуыза
Да тушманын вӱржӧ дене
Эрыкым те мушса.
Мыйымат кугу ешдаште
Эрыкаҥ, уэмын,
Ида мондо, шарналталза
Ныжыл шомак дене.


Переклад Міклая Козакова. Вперше надруковано у виданні: ШЕВЧЕНКО Т. Почеламутшамыч. Йошкар-Ола, 1939, с. 49. Поліпшений варіант перекладу опубліковано в журналі «Ончыко», 1964, № 2, с. 78. Для цієї антології М. Казаков підготував третю редакцію «Заповіту» рідною мовою. Подається за автографом останньої редакції.

Казаков Міклай Іванович (1918—1989) — народний поет Марійської АРСР. Лауреат Державної премії СРСР (1951). Крім «Заповіту», переклав «Кавказ», «Ой три шляхи широкії», вступ до балади «Причинна» — «Реве та стогне Дніпр широкий», ряд поезій Т. Г. Шевченка періоду заслання. Автор статей про життя і творчість Кобзаря: «Могутній поет України» (1939), «Рідна Україна» (1954), «Він збагатив марійську поезію», «Тарас Шевченко» (обидві — 1961) та ін., віршів про поета «Живий Тарас» (1939), «Рідна пісня» (1942), «Великий Кобзар» (1961). Перекладач творів Лесі Українки.



Якщо ви помітили помилки, або маєте зауваження пишіть на адресу ukrlib@narod.ru,
або залиште повідомлення у гостьовій книзі


(c) Видавництво «Наукова думка», упорядкування, примітки



KMindex