|
Всі мови All languages |
Українська бібліотека Джерело |
Гостьова книга Guest book |
|
«Заповіт» Тараса Шевченка
|
|
|
Оьлсем мени гёмерсиз Майданда, тёбе башда, Сыйлы Украинамда — Жанымдай сюйген яшда; Днепр ягъалагъа Гёз етишеген ерде, Гюрюллеп агъагъанын Мен эшитеген ерде. Гёрсем Украинадан Ону чалт оьтегенин, Соруп душман къанланы Денгизге элтегенин, Аллагьгъа сужда къылма Оьрленермен кёклеге, Иман салып, алдында Тизлеримден чёкмеге — Башыбыздан алгъангъа Оьзю салгъан балагьны, Мен шо замангъа ерли Танымайман аллагьны! Гёмюп битип, бирлешип, Уьзерсиз шынжырланы! Боярсыз душманланы Къаны булан къырланы! Янгы, уллу ва эркин Жамиятны къурарсыз! Тек мени де унутмай, Яхшы сёз булан аста, Заманда бир арада Эсге але турурсыз! |
Переклад Абдула-Вагаба Сулейманова.
Вперше надруковано в книзі: БАММАТОВ З. З., ДИДИМОВ В. X. Хрестоматія з літератури для 6-го класу. Махачкала, 1950, с. 172 (кумицькою мовою). Подається за першодруком.
Сулейманов Абдул-Вагаб Бекбулатович (народився 1909 р.) — кумицький радянський поет, прозаїк, драматург. Народний поет Дагестану. Заслужений працівник культури РРФСР, заслужений діяч мистецтв Дагестанської АРСР. Автор 28 книжок оригінальних творів. Як перекладач активно популяризує серед свого народу світову класику — твори О. С. Пушкіна, М. Ю. Лєрмонтова, Максима Горького, Нізамі, Навої, К. Гоцці, П. Кальдерона де ла Барка, Вольтера, Евріпіда, З. Р. Фатхулліна, М. Г. Бараташвілі, Сулеймана Стальського, Сулеймана Рустама, зразки арабської, в'єтнамської, індійської, китайської, корейської та японської поезії. З творів Т. Г. Шевченка, крім «Заповіту», переклав уривок з поеми «Гайдамаки», «Ой три шляхи широкії», «Не завидуй багатому», «Не для людей, тієї слави», «Не женися на багатій», «Чого мені тяжко, чого мені нудно», «Ой гляну я, подивлюся» та ін. Був учасником Шевченківського пленуму правління Спілки письменників СРСР у Києві 1939 р.
«Заповіт» переклав також Ізаміт Асеков (в альманасі «Дослукъ», 1954, № 1, с. 57—58).
Якщо ви помітили помилки, або маєте зауваження пишіть на адресу
ukrlib@narod.ru,
або залиште повідомлення у
гостьовій книзі
(c) Видавництво «Наукова думка», упорядкування, примітки