All languages
Джерело
Guest book
|
Всі мови All languages |
Українська бібліотека Джерело |
Гостьова книга Guest book |
|
«Заповіт» Тараса Шевченка
|
|
|
Kun ma kuolen — leposija Ukrainassa suokaa, aavan aron keskelle mun hautakumpuin luokaa. Jotta Dneprin kohistessa nauttisin ma rauhaa, jotta sinne kuulisin, kun joki vanha pauhaa. Vihollisen verta alkaa virta viedä milloin, Ukrainasta — haudastani minä nousen silloin. Rukoilemaan jumalan luo menen sitten vasta,— siihen saakka välitä en minä jumalasta. Haudatkaa, ja sorron kahleet lyökää voimain takaa. Vihollisen kuumin hurmein arot pirskottakaa. Ja kun yhteen yhtyy per he uusi, suuri, vapaa — muistolleni sana hellä, hyvä omistakaa. |
Переклад М. Лайне.
Вперше надруковано в книзі: SHEVTSHENKO T. Runoja. Petroskoi, 1954, с. 29—30.
Подається за першодруком.
ЛАЙНЕ М. (справжнє ім'я — Гіппієв Микола Григорович; 1920—1984) — карельський радянський поет. 1954 р. видав збірку перекладів «Runoja», до якої, крім «Заповіту», ввійшли ще 18 творів Т. Г. Шевченка («Причинна», «Іван Підкова», «Сова», «Якби ви знали, паничі», «Мені тринадцятий минало» та ін.). Пізніше переклав «Я не нездужаю, нівроку» та «О люди! люди небораки!» Автор вірша «Шевченко» і кількох статей про поета.
«Заповіт» переклав також Вейкко Ервасті (в журналі «Punalippu», 1941, № 3, с. 52).
Якщо ви помітили помилки, або маєте зауваження пишіть на адресу
ukrlib@narod.ru,
або залиште повідомлення у
гостьовій книзі
(c) Видавництво «Наукова думка», упорядкування, примітки
