Янка Купала (Іван Домінікович Луцевич; 1882–1942)

Вільха

Шумить вільха і тужить
Над річкою сумною,
І сушать її ноги
Бур'ян із кропивою.

Над нею синє небо
Негодою лиш сіє -
То студять її зими,
То палять суховії.

Обламує і вітер
Гілля їй без сумління,
І річка підмиває
Роложисте коріннє.

Утіха лиш - пташині
Пісні дзвінкі, сріблисті…
Жалобу туги носить,
Як скине з себе листє.

От так то дні проходять
Всі низкою страшною.
Шумить вільха і тужить
Над річкою сумною.

Надсилайте свої зауваження та запитання на адресу ukrlib@narod.ru,
або залиште запис у гостьовій книзі