|
Новини бібліотеки |
Гостьова книга |
З землею й небом нерозривна нить Мене поєднує — нетлінна павутина,— Земля мене голубить, наче сина, Сповитий дух мій в сонце та блакить. Ще ж у колисці я з пісень навчився снить, Що ці тісні краї — близькі, немов родина, Що ниви рідної — я грудочка єдина, Що іскорка в мені од рідних зір — горить. Так Батьківщину я здобув собі без люті, Але не викинув кістки чужі, забуті, З полів, де я зростав, з озерних узбереж. Як зневажаєш ти мене — я в темній скруті, Бо зневажаєш ти мою вітчизну теж, А скривдиш ти її — мене тим злом уб’єш. 1915
Надсилайте свої зауваження та запитання на адресу
ukrlib@narod.ru,
або залиште запис у
гостьовій книзі
