|
Новини бібліотеки |
Гостьова книга |
Отче небесний, син твій спокушений, Утихомир мої страсті земні. Погляд мій спалений, подих мій здушений, Я в небезпеці, страшно мені. Виведи з відчаю крихту надії! Сам не вберігсь непогрішний Адам: В хтивім бажанні гріх заподіяв, Райську красу за бажання віддав. Світло життя, я в глибокій зажурі, Вилікуй в серці болі біди І порятуй мого човна від бурі, В тиху причалість його заведи. Ти, серцезнавцю, вовіки і нині Знаєш ти все на дорозі людській, Прошу: прости по своїй благостині Всі недомовки в молитві моїй. 1840[1969]
Надсилайте свої зауваження та запитання на адресу
ukrlib@narod.ru,
або залиште запис у
гостьовій книзі