|
Новини бібліотеки |
Гостьова книга |
Холодна ніч була. Я ліг у темнім полі, побіля вогнища, і стихнув у півсні. Все слабшав там огонь… нарешті зник поволі… І враз зробилося аж весело мені! Хай, сірий попеле, все огнище собою невдовзі ти здолав, мов ризою, покрить,— я знаю, що огонь зміїться під золою і що всередині червоний жар горить. Хай череда годин нудних, похмурих, сірих на душу падала, як попіл, увесь час, тамуючи щодня огонь гарячий віри, хай невидимий він,— та він іще не згас!
Надсилайте свої зауваження та запитання на адресу
ukrlib@narod.ru,
або залиште запис у
гостьовій книзі
