|
Новини бібліотеки |
Гостьова книга |
Поглянь навколо — і застигне кров: ось хату щільно обійшов паркан із гострими цвяхами, посипаний колючим склом. Дивись, як густо за селом, ланами, біжать вузькі обніжки навскоси; а он ідуть рови через ліси, і стопудові каменюки серед поля, по суголовках, на межі, лежать; вістря багнетів блискотять по всій землі, мов дика воля, на узгряниччях всіх держав, сторон,— дивися: скрізь кордон. Не змірять вільного простору степів, лугів,— а чоловік тини робив, рови копав за віком вік, ховався в них, мов лис у нору, тремтів, як на осиці лист, і, людський оганьбивши хист, злословив, безсердечний, хтивий, такий зрадливий, такий чужий для всіх братів. Круг його — ряд штахет, плотів. Поглянь, що діється за отими плотами! Через тяжкий надмірний труд там гине в злиднях бідний люд, що сам могутніми руками створив усі багатства на землі: посіяв жито на ріллі, побудував нам залізниці, заводів димарі аж до небес підніс, а сам давно сліпий од сліз, і щастя вже йому й не сниться. Дивись: по всій землі святій буяють хвилі золоті,— то збіжжя неозорне море! Цвітуть луги, шумлять ліси — о, скільки є кругом багатства і краси, а люди знають тільки голод, горе, бо темні, як сліпі кроти, бо скрізь — кордони, скрізь — плоти!
Надсилайте свої зауваження та запитання на адресу
ukrlib@narod.ru,
або залиште запис у
гостьовій книзі
