|
Новини бібліотеки |
Гостьова книга |
О, перших ніжностей несміливі хвилини! Люблю, як бореться довіри почуття З незбагнутим. Відтак вже інші йдуть години, Що, мов важкі стовпи, вгрузають у життя. Це — дивні пахощі, летючий дотик крові, Це — бережка рука, це — усміх, блиск очей... Спокуси іскрами вже грать вони готові I огняні снопи шпурлять в пожар ночей... Та все ж вони — як сон, бо їх у грі нам дано. Це — безнамірне щось, поплутане й чуйне, Мов трепет дерева під весновій, що рано Пограється з гіллям, потрощить і помне.
Надсилайте свої зауваження та запитання на адресу
ukrlib@narod.ru,
або залиште запис у
гостьовій книзі
