Рільке, Райнер Марія (1875-1926)

Я так боюсь всіляких людських слів...

Я так боюсь всіляких людських слів.
На все у них є ясний рішенець!
Це ними звано — пес, це — хата, це — рів,
ось тут є початок, а там є кінець.

Страшить мене їх зміст, їх жартів гра,
що є, що буде — відомо все їм.
Для них не є дивом жодна гора,
а от божеством є майно і власний дім.

Я прагну, змагаюсь, щоб їх віддалить.
Радію, як речі співають мені,
а ви їх торкнетесь — стають мовчазні.
Гадаю: ви здатні всі речі убить.

Надсилайте свої зауваження та запитання на адресу ukrlib@narod.ru,
або залиште запис у гостьовій книзі