|
Новини бібліотеки |
Гостьова книга |
Тосканцю, ходиш, наче тінь заклята, У сферах смутку з жалістю в очах. Підводиться з душі твоєї жах, Як з гробу вогняного Фаріната. Твоя священна пісня — мов розплата. Мов смерті клич, та скільки в почуттях Твоїх скорботи, милосердя, благ, Що в млі горять, як зір сім'я крислата! О, бачу я: стоїш біля воріт Монастиря, одягнений в порфіру, Як і довкружний, надвечірній світ. «Що тут шукаєш, мóв нам правду щиру?!» Питає брат Іларіо. В одвіт До мурів пошепки говориш: «Миру!»
Надсилайте свої зауваження та запитання на адресу
ukrlib@narod.ru,
або залиште запис у
гостьовій книзі
