Кіплінґ, Джозеф-Редьярд (1865-1936)

Тягар білих

Беріть тягар той Білих,
   Зішліть туди свій цвіт,
Синів, щоб торували
   Новим підданцям слід;
Служили за поденне —
   Завжди напоготів —
Юрбі хистких, похмурих
   Дітей-напівчортів.

Беріть тягар той Білих —
   Терпляче поруч йти,
Ховати прояв сили
   І проблиск гордости;
Сто раз просте і ясне
   Доводити до всіх,
Чужих шукати вигід
   Та інтересів їх.

Беріть тягар той Білих —
   Лють мирної війни:
Забий той вічний голод,
   Хвороби ті спини...
І вже коли замріє
   Жаданий той кінець,
Дикунська Лінь і Дурість
   Зведе все нанівець.

Беріть тягар той Білих —
   Не розкіш королів,
Струмент кріпацький, мітли
   І роби ковалів.
Порти, де вам не плавать,
   Шляхи в чужий вам світ
Своїм життям вкладайте
   І смертю значте слід!

Беріть тягар той Білих —
   І жніть платню стару:
Докори — за зусилля,
   Ненависть — за весь труд,
Крик юрб, яких до світла
   (Повільно так!) тягли:
«Нащо ви нас з Єгипту?..
   Ми любо там жили...»*

Беріть тягар той Білих —
   Не смійте спочивать!
Ані гукать про Волю,
   Щоб втому приховать!
За кожен крик і шепіт,
   За кожен чин і пас
Мовчазні люди важать
   Богів чужих і вас.

Беріть тягар той Білих —
   Кінець дитячим снам:
Були легкі то лаври,
   Яким мала ціна.
За всі літа невдячні
   Прийміть свої жнива:
Холодний, зріло-мудрий
   Суд тих, що рівні вам.

---------------------
* Біблійна алюзія на виведення Мойсеєм євреїв з Єгипту.

Надсилайте свої зауваження та запитання на адресу ukrlib@narod.ru,
або залиште запис у гостьовій книзі