|
Новини бібліотеки |
Гостьова книга |
Ой, горе! Вразили мене на смерть!* Горила Суїні** розставив коліна, Руки впустив, регоче без тями. Зебра на вулицях роздулась — Стали з пасмуг жирафині плями. Кола місяця штормового На захід плинуть, аж до Ла-Плати. Смерть і Ворон ширяють вгорі, А Суїні вартує ворота рогаті. В імлі Оріон із Псом, Принишкли морів пустині; Дама в іспанськім плащі, Моститься на коліна до Суїні, Падає, скатертину тягне, Перекинула чашку з кавою; На підлозі сіда зручніш, Позіхає, панчоху підтягує; Кавою облитий, сахнувсь Аж на підвіконня, та змовчав; Гарсон несе бананів, цитрин, Фіг та з теплиці овочів; Двоногий мовчун окавлений Міркує, як би-то збігти; Рахіль, вроджена Рабінович, До грон простягає кігті; Вона і дама в іспанському Чи не змовились проти нього; Тож він відхиляє гамбіт — Очей не зведе, така знемога; Виходить та й загляда у вікно, Посміхається Суїні їм, посмішку золоту Обрамляють пишно гліцинії; Хазяйка з кимось, не видно з ким, У прочинені двері базікає, А солов'ї*** за Серцем Святим, Заливаються за базилікою, Як заливалися в кривавім гаю, Глушачи зойк Агамемнона Й цвіркаючи рідким На саван, і так осквернений. ----------------------- * З «Агамемнона» Есхіла. ** «Суїні, який випростався» — пародійне визначення сучасної людини, що його Еліот іронічно пропонував замість «homo sapiens». *** «Соловей» на жаргоні означає «повія».
Надсилайте свої зауваження та запитання на адресу
ukrlib@narod.ru,
або залиште запис у
гостьовій книзі