Алесь Бачило

Поезії

* * *


Коли і болісно, і сумовито,
ні, не збагне причини розум ваш:
бо справедливості ніби й нема на світі,
бо вже добро щезає, мов міраж.

І ліпше б грім уже хутчій ударив
Чи кригою скувала все зима.
Але ж... коли сховають сонце хмари,
Ми не говорим, що його нема.





* * *


Подумай, скільки тої шкоди
Ти завдаєш нам, матінко-природо.
Навіщо завела такі порядки:
Як народився — все почни спочатку?!
Навчись ходити, потім — говорити,
Писати й мислить, мислити й творити,
А кожному новому немовлятку
Та сама доля — починай спочатку.
...Чи не тому у роздумах тривожно:
Завжди спочатку...
Але доки можна?..

Надсилайте свої зауваження та запитання на адресу ukrlib@narod.ru,
або залиште запис у гостьовій книзі