Борис Пастернак (1890—1960)

Цей лютий! Час для сліз і віршів

Цей лютий! Час для сліз і віршів,
Що не стихають ні на мить,
Коли гримить, гуркоче хвища
Й весною чорною горить.

Прольотку взяти. За шість гривень,
Крізь благовіст, крізь схлип коліс —
І чим скоріш — туди, де злива
Гучниша від чорнила й сліз.

Де раптом, як звуглілі груші,
З дерев десятки чорних птиць
Зірвуть додолу і обрушать
Суху печаль на дно зіниць.

А там земля іще чорніша,
І вітер криками пропах,
І чим раптовіш, тим точнише
Вірші складаються в сльозах.

Надсилайте свої зауваження та запитання на адресу ukrlib@narod.ru,
або залиште запис у гостьовій книзі