|
Новини бібліотеки |
Гостьова книга |
Агамемноне, Великий вождь, міцна підпоро греків, Ти наше серце, і душа, і дух, Якому всі ми мусимо коритись I мислю, й ділом, — вислухай Улісса. Я схвалюю цілком промови ваші, Твою, найстаршого у нашім війську, Й твою, найстаршого між нами віком. Повинна б Греція слова вождя У мідь чи бронзу вкарбувать навіки, А Нестерове слово срібнолите Хай ланцюгом незримим, та кріпким, Немов та вісь небесна, прикує Проречисті уста до грецьких вух. А все ж і ти, великий, і ти, мудрий, Послухайте, що скаже вам Улісс. Твердині Трої вже давно упали б, I меч у Гектора із рук би випав, Якби у нас був лад. На жаль, немає єдності у греків. Погляньте: в полі неладом стоять Намети наші, і такий же нелад У нас в думках. Коли круг ватажка Не скупимось, як бджоли коло матки, Який там буде лад? Як вождь у масці, Ти розбереш, хто вождь, а хто підлеглий? Недаром же і небо, і земля, I всі планети зберігають лад, Порядок, ступінь, форму, послідовність, I поведінку, й звичай, і закон. Отож і сонце в величі пишає На сяйнім троні над планетним роєм I поглядом цілющим береже Од дії зловорожих нам світил, Мов цар який, добра і зла пильнує. Якби ж планети із орбіт зірвались I шкеребеть пішли — то скільки лих I знамень в світі сталось би, які б Пішли бунти, потопи, землетруси, Які жахи й страхіття, урагани, Гвалтовні переміни й потрясіння Основ ладу і спокою в державах! Коли щаблі зламаються в драбині Високих задумів — пропало діло! Чи то ж устоять без щаблів порядку Громади, школи, братства у містах, Торгівля супокійна із замор'ям, Родинне право, право первородства, Повага віку, скіпетри й корони,— Чи все оте устоїть без ладу? Розбий оті щаблі, розладь ті струни — Настане дисгармонія як стій. В тім сум'ятті розбурханії хвилі Заллють весь суходіл, перетворивши В гамулу цю міцну одвіку твердь; З недомислом з'єднається насильство, I нелюд-син уб'є свого вітця; Скрізь правом стане сила; правда й кривда, Що їх судити має правосуддя, Змішаються, і щезне справедливість. Тож сила стане всім, вона перейде В сваволю, а сваволя у жадобу; Жадоба ж, той усежерущий вовк, За допомогою сваволі й сили Світ пожере, вкінці й себе саму... Великий Агамемноне, коли Порядок занедбаєм, прийде Хаос. Де б уперед іти, а ми, як раки, Назадгузь ліземо. Коли вождя Не слухає його заступник перший, А того нижчий чин, того ще нижчий,— Ми маємо загальний вже непослух, Що шириться, немов лихая пошесть, Мов лихоманка та, нас трусить розбрат, Труять нас завидки. Оця ж хвороба Рятує Трою. Хто винен в тім, що Троя й досі ціла? То неміч наша, а не їхня сила.
Надсилайте свої зауваження та запитання на адресу
ukrlib@narod.ru,
або залиште запис у
гостьовій книзі
