|
Новини бібліотеки |
Гостьова книга |
* * *
О зáмки, о роки! У всіх свої гріхи... Чародіїв пильний учень, Знаю: щастя неминуче. Тож салют йому, салют, Доки піє наш когут. Вже нема чого й бажати — Все обмислить мій вожатий. Ні змагань, ані зусиль — Щастя лине звідусіль. О замки, о роки! Та коли воно відлине, Прийде смерть тії ж хвилини... О замки, о роки!Голодини
Голоде мій, Анно, На осла негайно! Тільки й є у мене смак До землі й до залізяк. Камінь, вугіль — то ж то сить, Ще й повітрям закусить! Звукопіллям Ти, мій голоде, крутись, Тиць-тиць Між отруйних повитиць... Їж, трощи бруківку злеглу, Прастару церковну цеглу I потопові сини — Хліб долинний, валуни! Голод мій — бадилля вітру, Синь бліда, Ніби з раками живіт, ну — I біда. Та земля вже зелениться! В плодь сочисту я вгризаюсь, I щирицю, й медуницю На межі щиплю, мов заєць. Голоде мій, Анно, На осла негайно!Вічність
Я знайшов, знайшов! Що? Вічну Жизнь. Це моря шовк I сонця бризь. Тож держись завіту, Вічная душе, Хоть ніч без привіту I день пече. Далі від кагалу, Від змагань загалу,— До всіх мет мети Лети, лети... I не буде паки, I не треба даждь. Лиш наука-мука, Океан страждань. Царства не благать В бархаті багать, Твій, душе, алмаз — То великий Мус. Я знайшов, знайшов! — Що? — Вічну Жизнь. Це моря шовк I сонця бризь.
Надсилайте свої зауваження та запитання на адресу
ukrlib@narod.ru,
або залиште запис у
гостьовій книзі
