|
Новини бібліотеки |
Гостьова книга |
На суд вам, книжники, себе я віддаю: Судіте по статтях, як пишеться в законі,— Усе життя я жив немовби на припоні, Та душу не віддав на зганьблення свою. Минав я завжди вас і вашу всю сім’ю, Перед кумирами не гнувся у поклоні. Коли ж душа моя зривалась у прокльоні, Я гамував своїх неситих мук змію. Не вкрив ганьбою я лиху громаду вашу,— Я горе пив щодня і лиха знав я чашу, Але до зрадницьких не долучився лав. І маю гріх один, він тут, мов лев пустельний. Я винен в тім лише, що серце, серце мав. Скажіть же навпростець, що то є гріх смертельний!
Надсилайте свої зауваження та запитання на адресу
ukrlib@narod.ru,
або залиште запис у
гостьовій книзі